Наталія Горішна “Ти-Україна!”

Пташка – від пташки, від зерня – зернина,

Паросток кожний з коріння батьків.

Ти – Україна, і я – Україна,

Іскра вітчизни в горнилі віків.

Із давнини, з докозацьких шляхів,

Рід воскресав із недолі, з руїни.

Серцем і плоттю усяк розумів:

Ти – Україна, і я – Україна.

Хоч і не ті в нас сьогодні старшини,

Хоч і не тих привели до керма,

Вміємо ж взять на списи і на кпини –

Зможем і це довести до ума!

Ми – пранарод, не безлика юрма!

В імені матері, в імені сина:

Ти – Україна, і я – Україна,

Іншої долі нам в світі нема!